Marshroot - Далі не буде

П'яні поети пустили надію до самого дна

Сіяли перла в останні сонети,

Та їх загубила невдячна - вона.


Любов - проститутка!

Була ж така чиста...

Ще б трохи й завмерла на тлі полотна

А стала як роль для мільйонів артистів,

І всім одинаково вірна вона.


Більше ні слова.

Просто не варто.

Всі лише вірять в свої чудеса

Присмак пластмаси, засівший у чартах,

Годує нас поки наситисься сам.


Як наше "вчора"

Продало все "завтра"?

Немає нічого, ні віри ні прав.

Ми не на щастя виграні в карти

Тими, хто зовсім ніколи не грав.


Є ще хтось справжній?

Нам по дорозі.

Тут наодинці ще жоден не зміг.

Тут щиро раді знайти на підлозі

Тіло, й забрати усе, що беріг.


Люди живими

Прогнили й не чують

Що там на дні із високих дахів

Люди свободу птахами карбують,

І заховали у клітку птахів.


Музика вмерла!

Дивні акорди

просто не вміють дійти до кінця

Я бачив як лиця мінялись на морди,

На правді давно вже немає лиця.


Все буде добре!

Нам так сказали.

Більше не буде такої зими

У них наостанок перони й вокзали

У нас наостанок є лише ми

Далі не буде