Dima PROKOPOV - Кава З Краплями Дощу (Полный трек)

Цієї осені

Вона вже не чекає квіти

Кава з краплями дощу

Так мало стало світла

Він забрав свое свое тепло

Де сховатися від вітру

Улюблене пальто і спогади про літо


Сльози по склу, мокрі вії.

Все та всім про нього. та тільки їй не спиться.

Усі фото видалить, закриє його профіль.

І знову в її руці охолола гірка кава…

І тільки вночі прийде він у сон.

До тремтіння голос, і на двох перон:

"Привіт, рідна!

Ну, як твої справи?

Я так сумую.

Скажи, ти ж чекала?


Кава з краплі дощу.

Так мало стало світла.

Він забрав із собою тепло.

Де сховатися від вітру?

Улюблене пальто;

Спогади літа.

Восени її зігріє лише те, в чому одягнена.


Їй не потрібно всього світу серця.

Повернути б літо, де присягалися: «Назавжди».

Він там живе, він там ще рідний.

Так хоче зателефонувати, але номер став чужим.

Старі вікна квартири

Димом просочені двічі.

Ти ще не пробачила: він не повернувся одного разу.

Краплі дощу на екрані.

Там, у непрочитаних, знай,

Все, що він зміг написати:

"Прощавай".