Віталій Лобач - Літній вечір

Пригадай, як ми гуляли

Біля моря ти і я

І тоді не помічали,

Як крутилася Земля.


Ніжно-ніжно цілувались

Обіймала ти мене

І в одне серця зливались,

Щастя моє неземне.


Літній вечір був звичайним,

Ми зустрілися в кафе.

Ти була як квітка гарна,

Мене взяла за живе.


Мов всі зорі з неба впали,

Я до тебе підійшов.

А ім'я твоє лунало,

Наче з глузду я зійшов.


Літо було незабутнім

Так хотілося іще

Знову в очі зазирнути,

Що так вабили мене.


Запалали в небі зорі

Десь на березі морів

І тепер суцільна доля

Поміж наших двох життів.


Таке буває раз в житті...

Я побачив твій погляд

Твою посмішку

І потонув в ній назавжди

Ти з'явилась переді мною