Фрістайл, Ната Недіна - Прощай Навіки

Дощ у нічному місті,
Непотрібний, нічий, для всіх чужий.
Жовте кружляє листя,
Де ще вчора лунав мій сміх дзвінкий.

Знову і знову пам'ять
Повертає мене в ту мить, в ту мить,
Знов моє серце крає і болить.

Прощай навіки! Прощай, моя любов,
«Прощай навіки...» - шепочу знов і знов.
Зів'яли квіти, лишилася печаль,
А наше літо — в минулому, на жаль.

Наче птахи у вирій,
Десь поділися всі твої пісні.
Дощик похмуро-сірий
Замість тебе я бачу уві сні.

Сумно дивлюсь на фото,
Де з тобой ми удвох, де все гаразд.
Казка була щаслива не про нас.