KOLA & Vyshebaba - Доньці

Тільки не пиши мені про війну,

розкажи, чи є біля тебе сад,

чи там повзають равлики по в'юну?

чи ти чуєш коників і цикад?


І як люди кличуть своїх котів

в тих далеких-далеких від нас краях?

Те, чого найбільше би я хотів,

щоб не було смутку в твоїх рядках.


Очі, мов той океан, і щоночі

бачити їх - то є найдорожче.

Хай буде так, щоб кожна донька

батька-героя свого обняла.


Очі дітей - океан, навіть мовчки

знають усе, бо вже стали дорослі.

Хай буде так, щоб кожне маля

з батьком-героєм обіймалося.


Чи цвіте там вишня та абрикос?

І якщо подарують тобі букет,

розкажи, як добре нам тут жилось.

не кажи, як бігла ти від ракет,


Перш ніж повернутися з чужини,

запроси в Україну до нас гостей,

ми покажемо кожному по війні,

як ми вдячні за спокій своїх дітей.


Очі, мов той океан, і щоночі

бачити їх - то є найдорожче.

Хай буде так, щоб кожна донька

батька-героя свого обняла.


Очі дітей - океан, навіть мовчки

знають усе, бо вже стали дорослі.

Хай буде так, щоб кожне маля

з батьком-героєм обіймалося.